Open trading account 
Людське життя в кожного індивідуальне. В одних воно - різноманітне, складається зі всіляких історій, що змінюють одна одну. Інші люди живуть простіше, як то кажуть пливуть за течією. До перших належить моя мама, якій спокій лише сниться. Її неспокійне життя, звичайно, вплинуло на нас, тобто дітей. Заняття спортом, відвідування, секцій, гуртків, участь в різноманітних конкурсах, навчання, вдосконалення і т.ін. І звичайно, поїздка в села, бо там наше коріння.Якось ми отримали від баби Мані повідомлення, що їй необхідно, терміново полагодити грубу. Надворі вже пізня осінь, а їй, вдові, ні до кого більше звернутися за допомогою. Зібралася мама з моїм братом Богданом їхати в село, заїджають за мною до школи, а я не можу з ними разом прямувати до села, бо в школі відбувається концерт, в якому я беру участь. Мамині умовляння на мене не подіяли, я пообіцяла приїхати до баби Мані своїм ходом. Звільнившись зі школи, я поїздом, з пересадками, намагаюся дістатися села під назвою Дмитрівка, станція біля якого зветься Рубанка. Саме ж село Рубанка розташоване кілометрів за п`ятдесять від однойменної станції. Я, дванадцятирічна дівчинка, звичайно ж, заблукала і потрапила до незнайомого села Рубанка, де й відбулися мої пригоди. Місцеві жителі, співчуваючи моїй ситуації, навперебій, пропонували мені прихисток, а одна сім`я навіть пропонувала мені залишитися в них назавжди. Мабуть, запідозрили, що в мене непутяща сім`я. Після спілкування з дільничним інспектором міліції мене доручили двом бабцям, в яких, обігріта й нагодована, я благополучно переночувала. Наступного дня під вечір я втрапила до рідних, які вже добряче хвилювалися і почали мене розшукувати. Але все завершилося на позитивній ноті. Як добре, коли в складних ситуаціях зустрічаються добрі люди!